Польська громада урочисто передала пожежну машину Рогатинському району (відео)

Польська громада урочисто передала пожежну машину Рогатинському району (відео)

На початку цього тижня Рогатинщину з робочим візитом відвідала представницька делегація з ґміни Стрілецькі на чолі з …

Відбулось засідання 13 сесії Рогатинської районної ради

Відбулось засідання 13 сесії Рогатинської районної ради

Під головуванням Романа Гринишина, 26 жовтня 2017 року, відбулось засідання 13 сесії районної ради сьомого скликання, в …

Урочистості з нагоди 26 річниці Незалежності України

Урочистості з нагоди 26 річниці Незалежності України

Вже 26-й рік ми відзначаємо День Незалежності України. З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється …

Задзвенів піснями та замайорів вишиванками Опільський край!

Задзвенів піснями та замайорів вишиванками Опільський край!

Величавість Опільського краю, як одного з прекрасних етнорегіонів України, відчувалась впродовж всього святкового …

Відбулась 10 сесія Рогатинської районної ради

Відбулась 10 сесія Рогатинської районної ради

В четвер, 15 червня 2017 року, під головуванням Романа Гринишина, відбулось засідання 10 сесії районної ради сьомого …

Попередня
Наступна

Голова ради вітає!

Шановні друзі!

     Щиро вітаю Вас на офіційному сайті Рогатинської районної ради.
Рогатинська земля – це край багатих національних традицій, високого рівня культури, батьківщина талановитих та працьовитих людей, колиска всесвітньовідомої Роксолани – Насті Лісовської. Тут на кожному кроці подих історії, великої і самобутньої, яка писалась мечем і вогнем, горем і радістю впродовж більше як вісімсот років.
Одним із головних принципів діяльності ради є відкритість її діяльності, забезпечення прозорості у прийнятті рішень та готовності до конструктивного діалогу з громадою.
На сайті Ви зможете отримати повну та достовірну інформацію про структуру ради, роботу депутатського корпусу, постійних комісій, рішення ради, переглянути новини та інформаційні повідомлення.
Впевнений, що наша співпраця і спільні зусилля сприятимуть всебічному розвитку Рогатинщини.

З повагою
голова районної ради
Роман Гринишин


ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Рогатинське староство вперше згадується в 1534 році. Воно утворене на основі княжих володінь, які після 1387 року відійшли до маєтків польської королівської казни. Часті і спустошливі ворожі напади та епідемії унеможливлювали інтенсивний розвиток району. В 1509 році внаслідок  татарської навали край знищений настільки, що деякі спустошені села заселялися полоненими татарами. Деякі села зникали зовсім. Жителів звільняли від податків до королівської скарбниці. До складу Рогатинського староства в 1629 році входило лише 15 населених пунктів: місто Рогатин, містечка Підгороддя і Ферліїв (тепер Липівка) і 12 сіл. У старостві існувало 4 фільварки. У 3 містах та 5 селах були млини.
На Рогатинщині найрозвинутішим був млинарський промисел. В численних ставах розводили рибу. Млини і стави орендували. За оренду ставів в XVI ст. річний прибуток становив 6600 злотих. В Підгородді і Потоці вирощували хміль. Мито збирали з усіх караванів, що везли сіль з Криму. Згідно з королівським привілеєм Стефана Баторія кожен купець повинен не оминути Рогатин зі своїм товаром.
Рогатинський повіт територіально займав значно більшу територію, ніж межі сучасного району. Якщо з півночі, заходу і сходу межі майже співпадають, то на півдні староства збігалися з руслом Дністра I сягали Галича. За часів Австрійської імперії ( 1772 р.) Рогатинський повіт адміністративно складався з двох судових повітв: Бурштинського (52 гміни і 38 фільварків) та Рогатинського (51 гміна та 40 фільварків).
В 1932 р. Рогатинський повіт мав 102 гміни, місто Рогатин (площею 22,38 кв. км, 7513 мешканців), 2 містечка з міським правом (Бурштин і Букачівці) та 7 містечок з сільським правом.
Такий адміністративний поділ залишався майже незмінним до 1939 року. Після Другої  світової війни адміністративний поділ змінився. Повіт поділено спочатку на 4 райони: Рогатинський, Більшовецький, Букачівський і Бурштинський. Після 1959 р. Букачівський поділено між Бурштинським і Рогатинським. Наступна адміністративна реформа (1970 р.) ліквідувала Бурштинський і Більшовецький райони, останній долучений до Галицького. Бурштинський поділений.
Загалом 76 місцевостей колишнього Рогатинського повіту відійшло до Галицького району.
Про місто Рогатин в нинішній його локалізації відомо від 1415 року, коли Волчко Преслужич перейменував свое село Філіповичі в Рогатин і заселив на основі Магдебурзького права. Отже, більш ранні документи зі згадкою назви Рогатин найправдоподібніше стосуються Старого Рогатина, а тепер села Підгороддя, котре почало так називатися вже через 47 років після перенесения Рогатина на нове місце.
В документі Волчка Преслужича є згадка про право міста на власну печатку з воску, на якій зображений оленячий ріг і латинська буква Р. В кінці XIV ст. Рогатин був повітовим центром, але недовго. В 1432 році місто конфісковане у власність королівської казни, а в 1443 році король Ягайло подарував місто якомусь Миколі Параві з Ходча. Місто потерпапо від частих ворожих нападів. Після особливо руйнівних нападів місто звільнялось на деякий час від податків. Привілей короля Сигизмунда від 1535 року, що підтверджував надання місту Магдебурзького права, звільняв місто від багатьох податків та дозволяв вільну вирубку лісів. Тоді ж король дозволяє вживати місту герб, однак букву К заміняє літерою В. Після смерт короля до гербу повертається давнє Р. В цісарському документі з 1796 року є докладний опис герба міста: «Дозволяемо місту мати власний герб, а саме, природний, поставлений на блакитному полі ріг оленя з сімома розсохами, зверненими вправо, а побіч золоту латинську букву Р. Робимо це надання та дозволяемо місту мати описаний тут герб і користуватися ним без перешкод у всіх памятниках і будівлях, що постануть у імені цілої міської громади, та на печатках, на грамотах, які будуть видані від імені міста, з видрукованою тут легендою «Sigillus Municipii Rogatun».
В Середньовіччі місто мало право на проведення чотирьох ярмарків щорічно, а з 1729 року – шести. На них рогатинці продавали свої ремісничі вироби. Рогатинські мечники, ковалі та сідлярі славилися далеко поза межами краю. Місто мало 3 млини, 3 броварні, олійню та 9 ланів орної землі. В місті переважало українське населения, жили поляки, євреї, німці.
Центральна частина міста формується в XV—XVI ст. Привілеєм 1589 року дозволено збудувати ратушу на ринковій площі. Тут існувала постригальня сукна, прибутки якоі йшли на будівництво міських укріплень. При церкві Різдва Богородиці діяло Рогатинське братство, засноване в 1589 році, котре займалося просвітницькою діяльністю. При братстві утворена школа та бібліотека. У 1602—1606 роках в с. Стратині діяла одна з найдавніших українських друкарень. В 1616 р. побудована публічна лазня на Бубинецькому струмку.
Люстрація 1663 року реєструє в місті 9 ремісничих цехів 15 професій.
З 1772 року Рогатин, як і вся Галичина, згідно першого поділу Польщі відходить до Австрійської  монархії.
В XIX ст. населения Рогатина, який за часів Австро-Угорщини був віддалений від економічних центрів, торгових артерій і все ж уцілів як місто, постійно зростало. Наприкінці XIX ст. до Рогатина підведена вітка залізниці та шосейна дорога Рогатин-Ходорів. При кінці XIX — початку XX ст. відбувся поштовх у розвитку освіти і культури в Рогатині та навколишніх селах.
Про багате історичне минуле м. Рогатина свідчать пам’ятки архітектури, що збереглися до наших днів і прикрашають центральний майдан міста: церква Різдва Пресвятої Богородиці XIII—XIV ст., оборонні мури з брамою XIII—XIV ст., Святодухівська церква XVII ст., костел святого Миколая в стилі Ренесансу 1666 року, іконостас Сятодухівської церкви — перлина українського мистецтва XVII ст. Він був створений на кошти Рогатинського братства в 1650 році і неодноразово ставав окрасою міжнародних виставок.
Цінною архітектурною пам’яткою міста є костел святого Миколая, побудований в готичному стилі пізнього Ренесансу.
Рогатинський район дав світові багатьох визначних людей. Насамперед легендарну Роксолану – дочку рогатинського священика та дружина турецького султана Сулеймана, яка завдяки своїй вроді і розуму допомогла багатьом полоненим українцям повернутися додому з турецької неволі.
З Рогатина походить славний рід Рогатинців, в XV—XVI ст. львівських купців та громадських діячів, активних учасників Ставропігійського братства. Найвідоміший Юрій Рогатинець — суспільний діяч, письменник.
Тут народилися громадські діячі і політики Стефан Качала (1815—1888), Омелян Огоновський (1833—1894), історик Ісидор Шараневич (1829—1902), поет і письменник Сильвестр Яричевський (1871—1919), поет Володимир Масляк (1858—1924), оперні співаки Роман Любинецький (1855—1945) і Марія Сабат-Свірська, композитор Борис Кудрик (1897—1950), фольклорист о. Іван Білинський (1811—1882).
З цією землею пов’язані долі багатьох відомих особистостей, а саме Дениса Лукіяновича, письменників Богдана і Лева Лепких, Антона Крушельницького, Осипа Турянського, Юліана Опільського, академіка Василя Щурата, художника Юліана Панькевича та інших.
З Рогатином пов’язані імена двох видатних поляків: священника Мартина Кромера (1512-1589) – історика, секретаря короля Зигмунда Августа, автора “Хроніки польської 1555 г.” і Петра Скарги (1536-1612) – теолога і письменника.