Відбулась 34 сесія районної ради

Відбулась 34 сесія районної ради

Сьогодні, під керівництвом голови районної ради Романа Гринишина відбулась 34 сесія районної ради.

Відбулась 33 сесія районної ради

Відбулась 33 сесія районної ради

В четвер, 25 червня, під керівництвом голови районної ради Романа Гринишина відбулась 33 сесія …

Відбулася 32 сесія районної ради

Відбулася 32 сесія районної ради

Злагоджено та оперативно, під керівництвом голови районної ради Романа Гринишина, сьогодні, 14 травня 2020 року, відбулось …

Рогатинську районну лікарню підтримали місцеві меценати

Рогатинську районну лікарню підтримали місцеві меценати

За підтримки райдержадміністрації та районної ради було налагоджено співпрацю між меценатами Рогатинщини і комунальним …

Відбулася 31 сесія районної ради

Відбулася 31 сесія районної ради

Сьогодні, 23 квітня, під керівництвом голови районної ради Романа Гринишина відбулась 31 сесія районної ради. Зважаючи на …

Попередня
Наступна

Голова ради вітає!

Шановні друзі!

     Щиро вітаю Вас на офіційному сайті Рогатинської районної ради.
Рогатинська земля – це край багатих національних традицій, високого рівня культури, батьківщина талановитих та працьовитих людей, колиска всесвітньовідомої Роксолани – Насті Лісовської. Тут на кожному кроці подих історії, великої і самобутньої, яка писалась мечем і вогнем, горем і радістю впродовж більше як вісімсот років.
Одним із головних принципів діяльності ради є відкритість її діяльності, забезпечення прозорості у прийнятті рішень та готовності до конструктивного діалогу з громадою.
На сайті Ви зможете отримати повну та достовірну інформацію про структуру ради, роботу депутатського корпусу, постійних комісій, рішення ради, переглянути новини та інформаційні повідомлення.
Впевнений, що наша співпраця і спільні зусилля сприятимуть всебічному розвитку Рогатинщини.

З повагою
голова районної ради
Роман Гринишин

Рогатинська районна рада > Новини > Рогатинська ЦРЛ: сьогодні, завтра

Рогатинська ЦРЛ: сьогодні, завтра

На черговій сесії районної ради депутатам буде запропоновано до розгляду проєкт рішення щодо затвердження на території району, відповідно до чинного законодавства, переліку платних медичних послуг населенню, які не входять у гарантовані державою пакети безкоштовних медичних послуг. У чому суть цього соціально важливого для переважної більшості наших краян питання та чим воно зумовлене – про це ведемо мову з головним лікарем КНМП «Рогатинська центральна районна лікарня» Тарасом БАНДУРОЮ.

– Із 1 квітня ми перейшли на іншу систему фінансування, підписавши договір із Національною службою здоров»я України на відповідну кількість пакетів для надання медичних послуг відповідно до наявних матеріально-технічних можливостей і складу персоналу. Договір доволі об»ємний –  на 66 сторінках, у ньому прописано вимоги до кожного пакета. Однією з них є те, що держава буде Рогатинській ЦРЛ компенсовувати (оплачувати) конкретну послугу у тому випадку, коли пацієнт звернеться  за наданням допомоги на вторинному рівні медицини –амбулаторної чи стаціонарної. Ключова умова тут – направлення від сімейного лікаря. Якщо направлення у хворого відсутнє чи він не бажає його отримати або у нього є якісь свої переконання, то така людина має  змогу отримати послугу, але за особисту фінансову компенсацію для медзакладу.

В Івано-Франківську платні послуги затвердили ще з грудня минулого року. У їхній перелік входить усе, починаючи від консультації лікаря, а розрахунки проведено згідно із законодавчими нормами.

  Ми зараз звертаємося до районної ради, щоби перелік платних послуг детально обговорили за участі громади та затвердили.

Скільки пакетів безоплатних послуг є у нашій ЦРЛ, і що Ви зробили, аби наші люди їх отримали?

– Ми неодноразово пояснювали на районному рівні: не завжди більша кількість пакетів дає покращення чи якість для пацієнтів, тому що неможна порівнювати пакети в кількісних одиницях – вартість компенсації кожного – від держави неоднакова та вимоги до них також різняться.

На сьогодні всі умови, які визначила Нацслужба здоров»я, підписуючи з нами договір, виконуємо беззаперечно, зокрема, забезпечили заклад медикаментами, виробами медичного призначення і всіма потрібними лабораторними обстеженнями для лікування пацієнтів, які поступають до нас за визначеною процедурою, не минаючи чинне законодавство.

Потрібно зрозуміти: НСЗУ кошти виділила, але існує певний ризик того, що їх повноцінно не вистачатиме. До речі, наша лікарня наразі лише серед 2-3-ох мед закладів в області, які в такий спосіб надають лікування, решта – не мають на це коштів. Переліки платних і безкоштовних послуг будуть доступні для ознайомлення за бажання кожній людині.

У ЗМІ було багато критики щодо суми, яку держава виділяє на ту чи іншу (безкоштовну для пацієнта) послугу, нерідко явно занизьку порівняно з реальною потребою фінансових витрат на неї. І людині все ж доведеться доплачувати різницю з власної кишені…

– На мою думку, за всіма пакетами вартість послуг занижена. Аналізуючи роботу у квітні-травні, бачимо, якщо включати все, передбачене договором НСЗУ, то визначені ними ставки як мінімум треба помножити на два.

Ми стараємося робити так, щоби людина не доплачувала до необхідної суми реальних витрат. У який спосіб?.. Річ у тім, що до ЦРЛ надходять не лише кошти за пакети, а й глобальна ставка, щоб збалансувати оті всі моменти, які наразі виникають у медичному закладі.

Перших три місяці (квітень-червень) НСЗУ нам виділяє 100 % прорахованих послуг, беручи до уваги статистичні дані діяльності Рогатинської ЦРЛ за 2018-2019рр., наступний місяць – 90%, а 10 % маємо заробити самі, липень-серпень – 80 %, жовтень-грудень – 70 %. Решту лікарня повинна заробити кількістю наданих послуг, тобто, 9-ма пакетами, на які підписалася в НСЗУ. Ці пакети дають змогу додатково, окрім глобальної ставки, отримати кошти та зміцнити матеріально-технічну базу для того, щоби, починаючи з 2021р., кількість пакетів від держави збільшити.

Питання щодо виплати зарплати медикам, яке впродовж не одного року було в ЦРЛ болючим, зараз неактуальне?..

– Якщо НСЗУ виконає всі зобов»язання щодо оплати, а наші лікарі, медперсонал забезпечить виконання своїх функцій щодо якості й кількості надання послуг пацієнтам (на рівні 2018-2019рр.), то проблем із зарплатою до кінця поточного року у нас не мало б виникати. Окрім того, враховуючи платні послуги за роботу вузького спеціаліста – стаціонарного чи вузько профільного, з цих коштів їм буде дораховано стимулювальні доплати. Ми все-таки маємо намір надалі переглядати і трудовий договір, і положення про оплату праці, оскільки я категоричний противник вирівнювання всіх в оплаті праці. Схиляюся до думки, що всі мали б отримувати згідно із законодавством мінімалку, а решту надбавок повинні залежати від роботи кожного спеціаліста, не беручи до уваги стаж. Що більше послуг він надав, і відповідно заробив заклад, то більшу зарплату отримав. Іншими словами: якщо медик добре працює, то має належно заробляти, відповідно до якості та кількості наданих ним послуг, але повинна заробляти також уся лікарня.

А як працювали медики ЦРЛ під час карантину?

– Починаючи з нового року, коли не було достатнього фінансування і відповідно така ситуація продовжувалася в карантинний період, робота амбулаторно-поліклінічного і фізіотерапевтичного відділень відбувалась на 0.75 ставки відповідно до написаних працівниками заяв, котрі з розумінням віднеслися до жорстких реалій. У квітні було заплановано перейти на повну зайнятість, але карантин, на жаль, вніс корективи в наші наміри (наплив пацієнтів до ЦРЛ тоді суттєво зменшився). Тож відсоткова ставка занятості працівників залишилася на попередньому рівні. Однак завдяки районній раді наші медики, у час коли громадський транспорт не курсував, отримали змогу безкоштовно добиратися на роботу і додому спеціальними автобусами, а це, погодьтеся, також була немала для них підмога. Днями, коли ситуація поступово вирівнялася, то знову ж таки за заявами працівників ми повернули їх на повну зайнятість. Надалі побачимо – яке буде навантаження.

І незручне запитання – коли держава оплачує пакети послуг, то «подарунки в конвертах» від пацієнтів лікарям відміняються?..

– Це бажання кожного пацієнта. Можу сказати, що існує категорична заборона чи пропозиція, що хтось має комусь за надану послугу заплатити. Для того ми вводимо платні послуги, аби людина бачила, за що вже офіційно заплатила в касу лікарні для її розвитку.

Побутувала в нашій лікарні практика, коли у приймальному відділенні, коли людина поступала на лікування в стаціонар, то мала добровільно-примусово заплатити благодійний внесок у фонд лікарні. Зараз таке ще існує?

– У нас благодійний рахунок є, але кошти людина має сплачувати лише за власним бажанням. Минулого року на нього надійшли орієнтовно 10-12 тис. грн. Враховуючи наше неповноцінне забезпечення коштами попередніх років, були меценати, які виявляли бажання допомогти фінансами головному медзакладу району. Я – за прозоре наповнення бюджету нашої установи з адекватним розподілом доброчинних коштів.

А що саме Ви зробили для створення можливостей нашим медикам надавати якісні послуги, як цього вимагає нинішній час?

– Передусім, основною з вимог НСЗУ було надання послуги спіральної комп’ютерної томографії. Це включає в себе пакет інсульту, що визначений пріоритетним і має на сьогодні один із найвищих рівнів оплати від держави. Тобто, якщо пологи – це в межах 8,5 тис. грн., то інсульт – практично 20 тис. грн. компенсації за один випадок. Ніякий бюджет – державний, обласний, районний – не в змозі був виділити 10-15 млн. грн. для придбання томографа. Ми знайшли інвесторів – приватних підприємців, які погодилися поставити  апарат, який сьогодні надійно та якісно працює (окрім того, ремонт орендованого приміщення підприємцеві обійшовся в більше 600 тис. грн.). Це дало можливість ЦРЛ надати після правильної діагностики на томографі адекватне лікування безпосередньо в Рогатині. За домовленістю з інвестором обстеження обходяться пацієнтам дешевше, ніж в Івано-Франківську (наприклад, мінімальна ціна одного обстеження без контрастування – 850 грн.; в обласному центрі – 1200-1300 грн.). На апараті працює молодий спеціаліст, заключення якого дистанційно перечитує фахівець з Івано-Франківська, надає консультації. І вже остаточний висновок щодо діагнозу видаємо хворому. Це так званий висновок подвійного читання.

За кошти обласного та районного бюджету в лікарні придбали цифровий рентген-апарат, який під»єднали до єдиної електронної системи ЦРЛ, і це дає змогу кожному лікареві за допомогою програмного забезпечення переглянути рентген-знімок пацієнта. Окрім того, провели сучасний ремонт приміщення, де  наші медики в комфортних умовах працюють на рентген-обладнанні. Також подбали про комп»ютерну техніку, якою наш заклад забезпечений в межах 90 %.

Кілька слів скажу про лабораторію, яку ми створили. Пам»ятаєте, скільки шуму й галасу свого часу зчинилося в Рогатині навколо цього питання.

Хоча ніхто тоді вочевидь не задавав собі питання чи може в нинішньому столітті лабораторія працювати без автоматичного аналізатора, комп»ютеризації, конкретної програми і чіткого отримання результату. Навіть не середньостатистична лабораторія такого рівня потребувала 1.5-2 млн. грн. затрат, окрім закупівлі реактивів, навчання персоналу тощо. Стара лабораторія обходилася тоді лікарні в 1,5 млн. грн. коштів із держбюджету. Не так легко  було переконати підприємця з такими порівняно невеликими обсягами робіт лабораторії, як у нашій, зайти в район. Інвестор провів за свій кошт реконструкцію та ремонт приміщення, придбав нові меблі загальною вартістю 500 тис. грн., плюс – одна з вимог була – працевлаштувати наших працівників, а не нових, та проведення відповідного навчання. Через 2-3 місяці вималювалась картина якою має бути робота лабораторії в сучасних умовах. До речі, сьогодні НСЗУ нам не заплатить за послугу, якщо не побачить у системі результат проведеного аналізу чи зробленого рентген-знімка. Наша лабораторія повністю сертифікована, обладнання пройшло повірку, ліцензоване.

Отже, підсумовуючи нашу розмову, Тарасе Михайловичу, що б Ви хотіли сказати, звертаючись до жителів району, на цьому етапі запровадження реформи вторинного рівня медицини?

– Найперше, закликаю мешканців краю ставитися до медиків із розумінням у тому, що ми хочемо зробити охорону здоров»я в Рогатинському районі ефективною, добротною, якісною, красивою і безоплатною, як гарантує держава законопослушним громадянам. Нині завдяки районній раді, народному депутату України Едуарду Прощуку, який сприяє у виділенні коштів на розвиток лікарні, і надіємося, що вони нам надійдуть, зможемо придбати операційне обладнання, яке дасть можливість мінімізувати операційні доступи в травматології, зменшити тривалість оперативного втручання, проводити ендопротезування (заміна штучних суглобів) за доволі хорошими ціновими пропозиціями. Ми вчимося у колег з Івано-Франківська, які приїжджають до нас, поступово набуваємо досвіду.

А наразі у стадії ремонту – колишнє приміщення на другому поверсі поряд із операційним блоком: у ньому діяв старий рентген-апарат, що вийшов із ладу і не підлягав ремонту. Після розгляду всіх можливих варіантів та пропозицій ми вирішили розмістити тут рентген-операційну, де пацієнти зможуть отримати, передусім, якісну травматологічну допомогу, за необхідності – нейрохірургічну допомогу, і будь-які планові оперативні втручання, які будемо проводити під рентгенографічним зображенням. Зазначу, що ремонтні роботи за всіма не лише українськими, а і європейськими стандартами в кінцевому результаті створять комфортні  та ідеально чисті умови для надання медичної допомоги хворим.

Загалом, виходячи з реальних можливостей, наша ЦРЛ має змогу зберегти свій нинішній статус, і все це буде моделюватися до кінця 2023 року. Що більше громадян у нас лікуватимуться, що більше якісних послуг надаватимуть наші лікарі, медсестри, молодший персонал і вони будуть ефективніші, то у такий спосіб ми забезпечимо собі право на подальше існування, вочевидь, як лікарня інтенсивного лікування. Враховуючи матеріально-технічну базу і потужність закладу, вона єдина в цьому окрузі підпадає під такий рівень.  

Дякую Вам за предметне та, сподіваюся, цікаве для читачів спілкування.

Ольга КОНОПАДА.
(Рогатинська районна газета «Голос Опілля», 12 червня 2020 року, № 19).