У Рогатині відбувся IX обласний відкритий фестиваль “Пісні Опілля” (відео)

У Рогатині відбувся IX обласний відкритий фестиваль “Пісні Опілля” (відео)

В неділю, 23 червня, в місті Рогатин відбувся IX обласний відкритий фестиваль народної творчості «Пісні Опілля».

Відбулась 25 сесія районної ради

Відбулась 25 сесія районної ради

Сьогодні, 06 червня2019 року, під головуванням голови районної ради Романа Гринишина, відбулася …

В районі відзначили День захисту дітей

В районі відзначили День захисту дітей

Щаслива днина.
Сонце пестить небеса.
В центрі всесвіту ДИТИНА –
Цвіт …

Свято Матері

Свято Матері

Другої неділі травня, який вважається місяцем Пречистої Діви Марії, до якої звертаються християни, просячи заступництва та …

Рогатинці вшанували День пам’яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України

Рогатинці вшанували День пам’яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України

В Україні, так само як і в світі, відзначається День пам’яті та примирення, який встановлено згідно з Законом України «Про …

Попередня
Наступна

Голова ради вітає!

Шановні друзі!

     Щиро вітаю Вас на офіційному сайті Рогатинської районної ради.
Рогатинська земля – це край багатих національних традицій, високого рівня культури, батьківщина талановитих та працьовитих людей, колиска всесвітньовідомої Роксолани – Насті Лісовської. Тут на кожному кроці подих історії, великої і самобутньої, яка писалась мечем і вогнем, горем і радістю впродовж більше як вісімсот років.
Одним із головних принципів діяльності ради є відкритість її діяльності, забезпечення прозорості у прийнятті рішень та готовності до конструктивного діалогу з громадою.
На сайті Ви зможете отримати повну та достовірну інформацію про структуру ради, роботу депутатського корпусу, постійних комісій, рішення ради, переглянути новини та інформаційні повідомлення.
Впевнений, що наша співпраця і спільні зусилля сприятимуть всебічному розвитку Рогатинщини.

З повагою
голова районної ради
Роман Гринишин

Рогатинська районна рада > Новини > Роман Гринишин: Ми — як буферна зона між людьми й державними інституціями, відповідальними за дотримання прав громадян

Роман Гринишин: Ми — як буферна зона між людьми й державними інституціями, відповідальними за дотримання прав громадян

Джерело: http://www.galychyna.if.ua

У голови Рогатинської районної ради Романа Гринишина ми побували ще наприкінці травня, коли в районі склалася непроста фінансова ситуація. Річ у тім, що місцева профспілкова організація медиків звернулася із судовим позовом до головного лікаря центральної районної лікарні щодо виплати її працівникам індексації заробітної платні за 2014—2015 рр. «Обстановка катастрофічна, — сказав пан Роман. — Тим паче, що до розгляду проблеми можна підходити з різних боків. Так, закон прирівнює індексацію до захищених статей. Але й проводити її можна лише в разі повного забезпечення виплати заробітків людям. А це якраз не зроблено, не профінансовано цілковито статті витрат на зарплати за 10 з половиною місяців. Держава коштів на це не дає. А ми не маємо можливості з районного бюджету покривати той дефіцит».

— Така ситуація виникає щороку, — продовжує розмову Роман ГРИНИШИН. — У цьому й специфіка району. За своєю територією він великий, а за густотою населення — малий. А держава виділяє субвенцію на охорону здоров’я залежно від кількості жителів району. і ось що виходить у результаті такої фінансової політики. Візьмімо для порівняння Коломийщину. Там проживає 120 тисяч осіб, а в нас — 42 тис. Відповідно нам на медицину виділяють 27 мільйонів гривень, а Коломийському районові — понад 65. А штатні розписи обох ЦРЛ приблизно однакові. Але завдяки такому підходові Коломийська — самодостатня: там і індексації виплачують, і навіть фінансові допомоги надають своїм працівникам. А нам щомісяця бракує по 400 тисяч на виплату лише самої зарплати. і постійно покривати цю нестачу з районного бюджету не можемо. Бо то шалені кошти для нашої районної скарбниці, в якій лише 6 мільйонів власних доходів.
– Якесь дивне це все, пане Романе, хіба держава не може більш справедливо розподіляти кошти між районами?
— Гіпотетично так би мало й бути. Але все робиться згідно з чинною законодавчою базою, що регламентує виділяти кошти саме з розрахунку на одного жителя. Так держава зробила всіх «рівними». Така сама картина й у сфері освіти. В 53 населених пунктах із 87 діють школи, але учнів мало, а держава виділяє кошти згідно з їхньою кількістю — по 8 900 на кожного на рік. У підсумку — щомісяця не вистачає півмільйона на виплату зарплати учителям, оплату комунальних послуг тощо. і тут теж навіть за великого бажання ми нічого не можемо вдіяти.
Правда, наприкінці року зазвичай кошти додають, не можуть же допустити, щоби люди не отримали з бюджету того, що їм належить. Але доти доводиться час від часу хоч частково латати ті фінансові діри з районного бюджету. А через те бракує коштів на зміцнення матеріально-технічної бази інших установ, на поліпшення доріг, упорядкування прибудинкових територій, підвищення загального рівня життя в районі. інші райони — у ліпшому становищі: вони мають достатнє фінансування. Скажімо, наш сусід — Галицький район має значно більші надходження до районного бюджету. Там з мільйонами переходять у наступний рік. Якщо не помиляюся, у 2016-й перейшли із залишком у
24 млн. Можете собі уявити: у нас мінус, а там — самі плюси?
– Але в Україні, либонь, не лише Рогатинщина має ці проблеми. Є й більше таких же районів. Чи ви або ваші попередники якось пробували змінити цей порядок речей?
— Звичайно. Послідовно й систематично це робили й робимо. Пропозиції шлемо не лише на обласну раду, а й на Кабмін та до Верховної Ради. і не тільки листами пробуємо достукатися до влади. На сесії районної ради ухвалюємо відповідні рішення, які теж оприлюднюємо на найвищому рівні. Словом, кричимо про свій біль. Але нас ніхто не чує. Хоча всі про це знають. і так триває роками.
– Мабуть, іще від зорі незалежності?
— Саме так. і то в корені хибна політика. Я не кажу, що нам потрібно давати стільки коштів, щоб ми з жиру бісилися. Але якщо утверджено такий порядок, що на зарплати вчителям і медикам, як і держслужбовцям,  передбачено кошти в Державному бюджеті, то це просто обов’язок держави дбати про них: про відповідну зарплатню, добробут, аби вони принаймні мали з чого платити податки. А так виходить замкнуте коло. Держава своїми недолугими законами нібито загалом урівняла всіх, а насправді створила відмінність між густозаселеними й малолюдними територіями.
Маємо, до речі, й інший негатив — у сфері пасажирських перевезень, пов’язаний із недолугістю законодавства, який потрібно врегулювати на державному рівні. Це дуже болісне питання. Скажімо, відповідне чинне законодавство чітко визначає, що пенсіонери, учасники бойових дій, в тому числі й АТО, інваліди певних груп, малозабезпечені, сироти, багатодітні мають право на безплатне обслуговування в межах району. і Кабмін виділив на цей рік 1,9 мільярда гривень для забезпечення компенсації перевізникам тих витрат. Але Президент наклав вето на це урядове розпорядження. Отож, з одного боку, закон діє. Та з другого — перевізникам не відшкодовують за надані ними послуги пасажирам пільгових категорій, їм бракує коштів на безперебійне обслуговування своїх маршрутів, на ремонт автобусів тощо.
Підприємцям справді сутужно. Адже із  42 тисяч жителів району — 16 тис. пільговиків. Тож не дивно, що водії врешті-решт починають відмовляти пасажирам у безплатних перевезеннях. Тоді люди йдуть до РДА й районної ради, звертаються безпосередньо до мене й вимагають забезпечення їхніх законних правѕ Це парадокс нашого державного управління: дати право, та не забезпечити його виконання. Тому йдуть до нас виливати свій біль. і ми — як буферна зона між людьми, котрі ущемлені у правах через недосконалу політику держави, й найвищими державними інституціями, від яких залежить вигляд правового поля і які, по суті, мовби відгородилися від народу органами місцевого самоврядування, і ті тепер мусять на себе брати весь той негатив.
– А як живуть-поживають територіальні громади Рогатинщини?
— Здебільшого добре. Фактично сільради переважно самодостатні, за винятком трьох-чотирьох із 45-ти, яким ще бракує коштів.
і ми наприкінці року їм допомагатимемо. Та це перший рік, коли в сільській глибинці так добре маються. Бо раніше за відповідною формулою від них забирали майже всі кошти, а їм залишали тільки дещицю — на фінансування захищених статей витрат.
Та хоча сільські бюджети й стали повніші, це не поліпшує ситуацію з фінансуванням бюджетних установ освіти й медицини на їхніх територіях. Тому я не бачу виходу без внесення відповідних змін до чинного законодавства. Без них Рогатинщина й надалі залишатиметься зоною соціальної напруги саме в частині тих проблем, з яких ми й розпочали нашу бесіду. Кажу про це зі знанням справи, оскільки попередніми роками був депутатом райради, працював головою комісії соціально-економічного розвитку, підприємництва і майна. Тож ці проблеми й біди були мені добре відомі й до того, як мене обрали на цю посаду.
– А може, ситуацію вирівняє адміністративно-територіальна реформа — об’єднання громад у районі? До речі, як у вас триває цей процес? Наразі в районі не створено ще жодної ОТГ.
— До обрання на посаду голови районної ради я був членом робочої групи з територіального об’єднання громад — працював у ній півтора року, був дотичним до всіх питань її роботи. Тож із самого початку вважав і досі переконаний, що на теренах Рогатинщини недоцільно створювати більше однієї ОТГ. Це трішки суперечить законові, але, гадаю, його змінять.
Наразі ж до Офісу реформ в обласному центрі подано документи на дві ОТГ — Рогатинську й Букачівську. Та я не думаю, щоби Букачівська ОТГ могла стати самодостатньою. На її прикладі, власне, вкотре переконуюся у застереженні, яке сформулював сам для себе, коли працював у згадуваній групі. Перед тим, як формувати ОТГ, потрібно би проводити фінансовий моніторинг на спроможність самостійного господарювання таких громадських утворень. Чи зможе жити й розвиватись та чи інша ОТГ? На це запитання варто б відповісти ще до того, як ініціювати їхнє створення. Ніхто ж бо не прагне формувати ОТГ лише для того, щоби вони просто існували. Мета цих дій — щоби ці території прогресували, поліпшували умови життя для людей, підвищували загальний життєвий рівень. Звісно, головне — налагодити спрощений доступ жителів громади до територіального центру та всіх його адміністративних одиниць, завдяки чому надання послуг для громадян має спроститися.
Правда, в законодавстві, що регламентує порядок здійснення адмінреформи, акценти розставлено далеко не на найважливіших речах. Зокрема, його творці твердять, нібито найбільшою вигодою від ОТГ стане для селян розташування окремих її громад не далі ніж за 25 км від її центру. Проте, як на мене, справдешнє спрощення зв’язку, сполучення, спілкування між громадами й адмінцентром — це коли прокладено добротні автомобільні шляхи до кожного населеного пункту в глибинці, й ними курсують комфортабельні автобуси. і тоді вже не матиме значення, 25 км до райцентру чи 32, а то й більше.
Словом, моя думка зостається незмінною: перед тим, як братися за ОТГ, потрібно було реформувати медицину й освіту. Бо що для цих сфер зміниться, якщо завершиться процес створення ОТГ? Нічого. Вони й далі отримуватимуть такі ж субвенції, що й нині, — залежно від числа жителів та кількості школярів. Треба змінювати відповідне законодавство.
– Невже жодних «плюсів» не принесе Рогатинщині реформа з децентралізації влади? 
— Навіть те, що подають як чи не найбільший «плюс» — що 60 відсотків ПДФО залишатимуть у місцевих бюджетах, — не тішить, бо в нас не аж так багато робочих місць. На нашій території немає великих підприємств, на яких працювали б тисячі її жителів, аби ці відрахування дуже впливали на наповнення тутешніх скарбниць. Рогатинщина — специфічний сільськогосподарський район. Отож на нинішньому етапі ОТГ для нас не на часі.
– Зрештою, як на мене, це підтверджує й те, що більшість місцевих рад Рогатинщини, як ви сказали, стали самодостатніми. і там, де хочуть працювати і вже мають на те належні власні кошти, як видається, й самотужки здатні впоратися з будь-якими викликами сучасності. Особливо показова в цьому діяльність Рогатинської міської ради — в місті дедалі більшає позитивних перетворень. 
— Нині тут розпоряджаються коштами, які надходять до міського бюджету, суто в інтересах міста. і якщо попередніми роками в розпорядженні міської ради було 2,5—3,5 мільйона гривень на рік, то за підсумками 2016-го ця сума, ймовірно, сягне й 15 млн. Відмінність, як бачимо, істотна. Таке зростання надходжень, безумовно, пов’язане частково із тими цьогорічними законодавчими змінами в державі, про які я згадував. Але, з другого боку, це результат відповідної роботи влади міста на чолі з міським головою Сергієм Насаликом.
То команда професіоналів, які вміють
управляти життєдіяльністю адміністративного центру. Вони відразу, з перших днів роботи, взялися шукати нові шляхи й джерела наповнення міської скарбниці, до яких не доходили руки їхніх попередників. Причому діяли за вже напрацьованою під час такої самої роботи в інших містах області продуктивною схемою. Тож результат не забарився. і ми бачимо по тому, як день у день змінюється на краще вигляд Рогатина, як він стає чимраз привабливішим, що тих коштів уже достатньо, аби поступово розвивати райцентр у потрібному напрямі. А його владна команда взялася перетворити Рогатин на європейське місто.
Та інша річ, що після утворення Рогатинської ОТГ надходження до бюджету райцентру вже доведеться ділити на всіх її членів. Так само розподілятимуть і державні вливання, які йтимуть на це територіальне об’єднання. і те, що припадатиме з них безпосередньо місту, навряд чи відшкодовуватиме витрати міського бюджету на розвиток прилеглих сіл. Адже розподіл коштів в ОТГ має бути винятково справедливий, аби нікого нічим не обмежити-не обділити.
– І насамкінець, пане Романе, як вам працюється на посаді чільника районної ради? Чи знайшли мову як безпартійний з представниками політичних сил, які ввійшли до неї? 
— Рогатинська районна рада представлена дев’ятьма політичними силами — від «Свободи» до «Громадянської позиції» й БПП. Та працюємо єдиною злагодженою командою. Депутати підходять до розгляду кожного питання вельми зважено. Попри розбіжності в політичних поглядах зриву запланованих сесійних ухвал не буває.
Звісно, я далекий від того, щоби ідеалізувати нашу роботу. Усвідомлюю, що найкраща оцінка для голови районної ради та її депутатів — це думка людей. і, мабуть, найдужче відповідає дійсності те, що про нас говорять на вулиці. Та інша річ, що можливості наші не надто великі. Адже фінансовий стан Рогатинщини, як уже казав, залишає бажати кращого. Він не дозволяє нам ні нововведення запровадити, ні взятися за радикальні перетворення. Але й самими статистами не хочемо бути. Тож і за такого фінансування вишукуємо шляхи, аби всі сторони життєдіяльності району були забезпечені хоч мінімально необхідними коштами. Скажімо, нині займаємося особами похилого віку, які не мають належного догляду. Правда, оскільки грошей обмаль, спершу глибоко вивчаємо їхні проблеми, відтак же звертаємося до відповідних установ з проханням допомоги. і бодай так, але дбаємо про цих людей…